Історичне минуле та сьогодення району

Починалася ця історія з далеких правіків, була багатою, але  важкою і складною, як і для всієї нашої України. Щастя, що завжди знаходились люди, які по крупиці збирали матеріали, документи і пам"ятки старовини і освітили промінцями світла чимало невідомих фактів з минулого буття Брусилова. Про що, наприклад, можуть розповісти виявлені під час археологічних розкопок московською експедицією в 1949 році і під час торфодобувних робіт за Кручею - з боку Лазарівки - речові знахідки? Про те, що ще до часів Київської Русі тут, як визначив у своїх дослідженнях місцевий краєзнавець Яків Якович Галайчук, у межах між Гребелькою і першою Рудкою, між Здвижем і Буцовим озером було поселення, що в нім діяла пристань і переправа через Здвиж, що місцеві жителі займалися землеробством і різними ремеслами.

Отже можемо припустити, що виміри віку нашого селища сягають значно глибше, ніж започатковано в "Повісті врем"яних літ" згадкою про Здвиженськ 1097 роком. За літописом, саме тоді Здвиженськ /давня назва Брусилова/ зачепило чорне крило князівських міжусобиць часів Київської Русі.

Того року князя Теребовльського Василька, осліпленого його дядьком, князем Володимирським Давидом Ігоровичем з участю Київського князя Святополка, везли з Києва до Володимира і під  час зупинки в Здвиженську місцева попадя прала  закривавлену сорочку мученика і оплакувала його каліцтво.

У безкінечному плині часу Брусилів гортав і гортав сторінки свого життя  й історії. Сліди стародавніх валів, могил і замчищ засвідчують, що його жителі вміли боронити рідне поселення, домівки і мирний труд, мужньо вставали на битви з татаро-монгольськими нападниками в ХІІІ-ХУ та Кримськими татарами в ХУІ століттях. Але й потерпали, зазнавали великих лих від руйнівних, смертоносних набігів.

Знайомство з історичними документами і дослідженнями краєзнавців оживляють нашу уяву й про інші епізоди з давньої брусилівської дійсності. Ось ніби на наших очах, змінивши мирні знаряддя праці на мечі, йдуть під знаменами війська Богдана Хмельницького під час визвольної війни 1648-1654 років сміливі жителі Брусилівщини, щоб внести й свій внесок у боротьбу з польською шляхтою.

Зринає в уяві інша картина: як брусилівці радо зустрічають хлібом-сіллю загін гайдамаків на чолі з його ватажком Іваном Бондаренком у часи Коліївщини в  1768 році, як сходяться на урочисту церковну відправу з цієї нагоди, як місцеві месники вливаються в бойовий загін для боротьби з панством за свої права і волю.

Зручне географічне положення - недалеко від стольного міста Київської Русі і на старому військово-торговельному шляху від Києва на Захід - зв’язувало Брусилів з тодішнім довколишнім життям, робило його свідком багатьох важливих подій. Напевне ж, спілкувалися брусилівці з Тарасом Шевченком, коли Великий Кобзар повертався через Привороття, Брусилів після дослідницької творчої роботи на Волині до Києва. Цій події знайшов підтвердження серед документів і Шевченкових записів краєзнавець Я.Галайчук.

Мало не став Брусилів місцем активних дій декабристів у 1825 році, коли в нім стояв Кременчуцький піхотний полк, офіцери якого були зв"язані з північним товариством. Цей факт подається в книзі  "Історія міст і сіл УРСР", у створенні якої брав участь і наш краєзнавець М.О.Литвинчук.

Місцем бурхливих подій став наш населений пункт у період революції та громадянської війни в 1917-1920 роках. Тут  у вирі боротьби відстоювали свої позиції та інтереси представники різних соціальних верств і політичних спрямувань: монархісти та анархісти, націоналісти і більшовики. Ускладнили обстановку ще й іноземні пришельці - польські та австро-угорські окупанти. Силові змагання часто супроводжувались програмами і пожарищами, численними людськими жертвами та іншими лихами. Так народжувалась в нашій країні нова епоха соціалізму. На багатовіковій     дорозі до нього разом з Україною і Брусилів пройшов через общинний, феодально-кріпосницький і капіталістичний соціально-політичні уклади життя. Сімдесят років за радянської влади залишаться помітною віхою в історії району, хоча світлі її сторони - значне економічне і культурне зростання притьмарюють негативні явища цього періоду: насильницька колективізація, голодомор 1933 року та сталінські репресії над невинними людьми.

Згадаємо уже сказане вище і уявімо, якого лиха зазнали в свій час наші далекі предки від татаро-монголів та кримських татар, що не раз потоптом проходили по Брусилівській землі. Чи не такою, а то й страшнішою бідою стало нашестя на наш край німецько-фашистських загарбників у 1941 році. Два з половиною роки випало Брусилівщині страждати під владою окупантів. Війна забрала життя сотень наших людей, провела багатьох Брусилівців через гітлерівські невільницькі табори. Залишила в районі численні руїни, підірвала його економічне життя. Але вона розкрила й благородні риси наших людей: ненависть до поневолювачів, нескореність і рішучість у боротьбі з ворогами. І велике, що виходить з давніх традицій, трудолюбство, яке допомогло їм швидко загоїти нанесені війною рани.

Велика Вітчизняна війна увійшла трагічною сторінкою в історію району.

Так само вікопам´ятною подією вписалося в цю історію й велике, пов"язане з Чорнобильською атомною катастрофою, відселення людей і поява в Брусилівському районі лишень за кілька років нових житлових масивів. Дослідники історії селища і наші нащадки будуть дивуватися благородством своїх предків, які в короткий час здійснили таку величезну і значиму гуманну роботу, вписавши яскравий штрих у біографію району.