img

Районна рада

Інтернет-ресурси

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Брусилівське бюро правової допомоги


Як впоратися із булінгом? PDF Друк
Четвер, 07 листопада 2019, 12:42

Булінг може проявлятися по-різному:

  • побої, покалічення (фізичний булінг),
  • бойкот, плітки, ігнорування, ізоляція в колективі, інтриги, шантаж (поведінковий булінг),
  • глузування, підколи, образи, окрики (вербальна агресія),
  • цькування за допомогою соціальних мереж або надсилання образ на електронну адресу (кібербулінг).

 

Як впоратися із булінгом? Фахівчиня запропонувала кілька правил:

  • Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не говорить про боягузтво, адже навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
  • Використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.
  • Стримуйте гнів та злість. Адже це – саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.
  • Не вступайте в бійку. Кривдник тільки і чекає приводу, щоб застосувати силу. Чим агресивніше ви реагуєте, тим більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації.
  • Не соромтеся обговорювати. Такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

 

Зокрема, вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Знущання, вчинені повторно упродовж року після або групою осіб, караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.


У разі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідають батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.


Якщо виникають питання з приводу захисту прав – можна звернутися на гарячу лінію системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 


Відділ «Брусилівське бюро правової допомоги»

30095

 
Про додаткову відпустку військовослужбовцям та учасникам бойових дій PDF Друк
Вівторок, 29 жовтня 2019, 12:30

Пункт 12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачає надання учасникам бойових дій додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік. Також статтею 16-2 Закону України «Про вiдпустки» передбачено право УБД, iнвалiдiв вiйни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соціального захисту», на отримання додаткової вiдпустки iз збереженням заробiтної плати тривалiстю 14 календарних днiв на рiк.

 

Пунктом 8 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» регламентовано, що військовослужбовцям, крім тих, що перебувають на строковій військовій службі, можуть бути надані додаткові відпустки у зв'язку з навчанням. Проте, творчі та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки».


Нагадуємо, що учасники бойових дій, члени сімей загиблих мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Для отримання такої допомоги необхідно звернутися до відділу «Брусилівське бюро правової допомоги» Жеркаського місцевого центру з надання БВПД за адресою: Житомирська область, смт. Брусилів, вул. Лермонтова, 3, або дізнатися адресу найближчого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за телефоном 0-800-213-103.

 


Відділ «Брусилівське бюро

правової допомоги»

30095

 
Захист дітей — один з пріоритетів роботи системи БПД PDF Друк
Середа, 18 вересня 2019, 14:10

Кожен член суспільства має права. Оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має свої права, деякі особливості реалізації яких обумовлені виключно тим фактом, що її фізична та розумова незрілість потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист.

В залежності від віку дитини, законодавством передбачено різний обсяг та механізми реалізації її прав. Повноцінний та дієвий захист прав дитини є обов’язком держави.


Основним міжнародним документом, який регулює відповідне питання є Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року. В українському законодавстві основними правовими документи з цього питання є Конституція України, Сімейний кодекс України, Закон України «Про охорону дитинства», Цивільний кодекс України.

Дитина - це особа віком до 18 років, тобто до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років, а неповнолітньою – у віці від 14 до 18 років.


Серед загальних прав дитини, які гарантуються міжнародним та національним законодавством, як правило, виділяють: право на життя; право на охорону здоров’я і безоплатну кваліфіковану медичну допомогу; право на безпечні умови для життя і здорового розвитку; право на ім’я та громадянство; право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку; право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності; право на свободу совісті та релігійних переконань; право на звернення; право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності; право на освіту; право на майно та житло; право на працю та на зайняття підприємницькою діяльністю.


Поряд з правами, які мають і дорослі, діти користуються також такими правами, як: право на отримання інформації, що відповідає її віку; право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та право на піклування батьків; право на об’єднання в дитячі та молодіжні громадські організації.

Матеріал підготовлено в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!».


Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» - на сайті pravo.minjust.gov.ua та за номером 0 800 213103(єдиний контакт-центр надання безоплатної правової допомоги).

 
Я маю право на чесну платіжку PDF Друк
Вівторок, 03 вересня 2019, 15:08

Міністерство юстиції України спільно з системою Безоплатної правової допомоги запустило нову ініціативу #ЧеснаПлатіжка та інформаційну кампанію «Я маю право на чесну платіжку», яка реалізується в межах просвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!».


Розроблені чіткі покрокові алгоритми дій, які допоможуть захистити права споживачів житлово-комунальних послуг. Також ми пояснюватимемо, як діяти в разі отримання нечесної платіжки і як домогтися перерахунку вартості опалення.


Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 560 «Деякі питання захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг» встановлено на опалювальний сезон 2019/20 року такі граничні ціни/тарифи на послуги для населення міст обласного значення та м. Києва:


• з постачання теплової енергії: у разі оснащення приладами обліку - 1400 гривень за 1 Гкал (з урахуванням податку на додану вартість); у разі відсутності приладів обліку - 35,21 гривні за 1 кв. метр (з урахуванням податку на додану вартість);


• з постачання гарячої води: за умови підключення рушникосушильників до систем постачання гарячої води - 83,66 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість); у разі відсутності рушникосушильників - 75,74 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість).

Тарифи на послуги постачання теплової енергії і послуги з постачання гарячої води наберуть чинності з початку опалювального сезону 2019/20 року.


Порахувати розмір вашої економії можна скориставшись онлайн-калькулятором розрахунку чесної платіжки, розміщений на сайті Міністерства юстиції за посиланням: https://minjust.gov.ua/news/info/onlayn-kalkulyator-poslug


Що робити, якщо органи місцевого самоврядування не встановили тарифи з урахуванням граничних цін/тарифів на послуги з постачання теплової енергії і послуги з постачання гарячої води?


1. Перевірити на сайті органу місцевого самоврядування, який встановлює тариф на опалення, чи виконується рішення Уряду;


2. Звернутись до постачальника послуги для перерахунку ціни за опалення;


3. Якщо розрахунок не змінено – звернутись до центрів з надання безоплатної правової допомоги за юридичною консультацією та правовою допомогою.

 
Нова назва вулиці: чи обов’язково вносити зміни до паспорта? PDF Друк
Середа, 14 серпня 2019, 13:31

До Брусилівського бюро правової допомоги звернулася Тетяна Цюпа (ім’я та прізвище змінені з етичних міркувань – прим. автора). Жінку цікавило чи обов’язково вносити зміни до паспорта, якщо змінилась назва вулиці, де вона зареєстрована та постійно проживає. Консультацію, в межах проекту «Я маю право», надали фахівці Брусилівського бюро правової допомоги.


Обов’язку особи звертатися до органів реєстрації для внесення таких відомостей до документів законодавством не передбачено.


Відповідно до положень статті 6 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що у разі прийняття рішення про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, зміни в адміністративно-територіальному устрої на підставі відповідних актів вносяться зміни до реєстру територіальної громади, із збереженням попередніх даних, із подальшим внесенням цієї інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Зазначені відомості за бажанням особи вносяться до документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування.

Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 1 з 24